ЗБУТ, ЗБУ́ТУ,
Збут, збу́ту, м. Сбытъ. Оце ж який на них збут великий. Гацц. Аб. 62.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 127.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ЗБУТВІ́ЛИЙ, А, Е. →← ЗБУР’ЯНУВА́ТІТИ, ТІЮ, ЄШ,